ДПРЧ-42

Ртуть-метал сріблясто - білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду.

З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З потраплянням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень  - 0,0003мг/м³; для виробничих приміщень – 0,0017мг/м³. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2мг/м³викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті й головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не буде, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються – головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення; тремтять руки, повіки, а у важких випадках – ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Дії при розливі ртуті у приміщенні.

·         Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

·         виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

·         відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;

·         максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері;

·         захистить органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;

·         негайно починайте збирати ртуть: збирати спринцівкою великі кульки і відразу скидати їх у скляну банку з розчином (2г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір теж скидайте у банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті забороняється;

·         вимийте забруднені місця мильно-садовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

·         зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

·         утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20⁰С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

·         вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику:

·      зберігайте спокій, уникайте паніки;

·      виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку – вони підлягають евакуації в першу чергу;

·      захистить органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;

·      відчиніть навстіж усі вікна;

·      максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері;

·      швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

·      вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у печах перед виходом із будинку;

·      негайно викликайте фахівці через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

·      у крайньому випадку – зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.

Демеркуризація може проводитися двома способами:

·      хіміко-механічним – механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами(після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);

·      механічним – механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі( цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).